Проаналізовано можливість використання включень (!) радіоактивних мінералів у кристалах топазу із пегматитів Волині, які після консервації більше не контактували з мінералоутворюючим флюїдом, для визначення віку їх формування. Достовірність розрахованого віку (за даними електронно-зондового аналізу) визначається ступенем наближення обчисленого вмісту U, Th, Pb до існуючого в цілому індивіді. Межі коливання розрахованого віку включень уранініту та циркону - невеликі, а монациту й флюоцериту - дуже великі. Встановлено, що для визначення віку слід надавати перевагу індивідам малого розміру (до 10-20 мкм) і з великим вмістом радіоактивних елементів. Однак для зазначеної цілі перевага віддається методу, за яким визначався б хімічний склад з більшою, ніж у електронно-зондового аналізу, точністю в дослідженні всього або значного об'єму мінералу-включення.

Описано знахідку великих концентрацій самородної міді в туфобрекчіях Рафалівського кар'єру на Волині. Наведено дані про морфологію, хімічний склад і мінерали-супутники самородної міді, яку віднесено до низькотемпературного гідротермального утворення.

Обгрунтовано положення про значні перспективи пошуків кварцової сировини в Україні, пов'язаної з гідротермальними жилами, насамперед Українського щита (УЩ). Серед них на особливу увагу заслуговують три рудопрояви - Ленчинський (Північно-Західний район УЩ), Арсенівський (Інгуло-Інгулецький район) і Скляна Гора (Приазов'я). Саме вони мають стати першочерговими об'єктами для проведення науково обгрунтованої розвідки. У них на незначній глибині зосереджено величезні прогнозні ресурси. Кварц цих родовищ є слабко дослідженим. За даними спектрального та морфологічного аналізів, мікроскопії, ІЧ-спектроскопії, термобарогеохімії та газової хроматографії та за структурними параметрами найчистішим серед зазначених рудопроявів виявлено кварц Ленчинського рудопрояву.

Проаналізовано мінералогію, комплексність, перспективи видобутку та переробки руд Li, Rb, Cs, Be, Sc, Y, TR, Ge, Zr, Hf, Nb, Ta із рудопроявів та родовищ України, головним чином Українського щита.

У мінералогічному контексті розглянуто можливу полігенну природу золотих родовищ України.

Подано стислу історію кристалохімії мінералів, виявлено найважливіші для мінералогії властивості атомів та їх значення в утворенні кристалічних структур, які розглянуто також відповідно до умов кристалізації. Проаналізовано хімічні зв'язки у мінералах (ковалентний, донорно-акцепторний, металічний, молекулярний, водневий), визначено радіуси атомів та іонів у кристалах. Окремі питання присвячено морфотропії, поліморфізму, політипізму, ізоморфізму, порядку (непорядку) у мінералах. Особливу увагу акцентовано на зміні конституції мінералів, яка є неодмінною часткою післякристалізаційної історії мінералів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3/5

Рубрики:

Геологічні науки

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі типоморфні ознаки породотвірних та акцесорних мінералів з рідкіснометалевих пегматитів і метасоматитів. Особливу увагу приділено оптично активним центрам (центрам люмінесценції та забарвлення), які можна використовувати в якості прогнозних і пошуково-оцінних критеріїв рідкіснометалевого зруденіння.

Стисло висвітлено загальні відомості про регіональну мінералогію та основні віхи історії мінералогічного вивчення України. Охарактеризовано найважливіші напрями та сучасний стан регіонально-мінералогічних досліджень. Вперше зроблено спробу сучасного мінералогічного районування території України та проаналізовано перспективу розвитку і завдання регіонально-мінералогічних досліджень згідно з програмою Держкомгеології України "Мінерально-сировинна база України на період до 2005 р.", на прикладі рідкісних металів, коштовного і декоративного каміння та золота.

На основе теоретико-множественного описания процесса проектирования и лингвистического процессора (ЛП) создан программный генератор имитационных моделей для стохастических сетей. Программный генератор создает имитационные модели без использования баз данных или знаний. Система параметрической настройки в процессе диалога пользователя с системой проектирования определяет характеристики и параметры каждой вершины сети, связей между вершинами и имитационного експеримента. Эта информация используется ЛП для генерации программного кода в виде текстового файла GPSS-программы. На основе программного генератора создана средствами DELPHI интерактивная система имитационного моделирования (ИСИМ), работающая в среде Windows 95.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.03

Рубрики:

Утворення мінералів при метаморфічних процесах

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.3

Рубрики:

Будова мінералів

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.3-3

Рубрики:

Жильні породи. Гіпабісальні породи. Малі інтрузії

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45Укр)367 + Д59(45Укр)342

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано українські підручники з мінералогії, опубліковані українською мовою В. Воляном, М. Полянським та І. Верхратським у другій половині ХІХ ст.; на їхній підставі досліджено деякі питання історії розвитку мінералогії, класифікації мінералів та української мінералогічної термінології.

The Ukrainian textbooks on mineralogy, published in Ukrainian by V. Volyan, M. Polyans'kyi and I. Verhrats'kyi in the second half of the 19th century, has been analysed. On this basis some questions of mineralogy development history, classification ofminerals and Ukrainian mineralogical terminology have been investigated.

Наведено сучасні методи дослідження генезису мінералів, направлені на їх виявлення та характеристику онтогенезу за геологічних умов, у яких здійснювалися процеси мінералоутворення. Висвітлено методи спостереження в природі, математичні, онтогенічні, хімічні визначення віку мінералів, термобарогеохімії, оптичних властивостей деформованих мінералів, модельного експерименту, типоморфологічного, генеразійного та парагенетичного аналізу, ізотопів у генетичній мінералогії, а також морфолого-анатомічного аналізу в ізотопно-геохронологічних дослідженнях на прикладі кристалів циркону. Розглянуто мінералогенетичну реконструкцію як найвищу форму відтворення генезису мінералів.

Приведены современные методы исследования генезиса минералов, направленные на их выявление и характеристику онтогенеза в геологических условиях осуществления процессов их создания. Освещены методы наблюдения в природе, математические, онтогенетические, химические определения возраста минералов, термобарогеохимии, оптических свойств деформированных минералов, модельного эксперимента, типоморфологического, генеразийного и парагенетического анализов, изотопов в генетической минералогии, а также морфолого-анатомического анализа в изотопно-геохронологических исследованиях на примере кристалов циркона. Рассмотрена минералогенетическая реконструкция как наивысшая форма воссоздания генезиса минералов.

Висвітлено основні положення вчення про зовнішню форму (морфологію) і, пов'язану з нею, внутрішню будову (анатомію) мінералів. Розглянуто питання морфології мінеральних індивідів, зокрема, морфологію й еволюцію мінералів, габітус та обрис кристалів, а також скелетні, ниткоподібні, розщеплені кристали. Висвітлено динамічні аспекти морфології мінеральних агрегатів. Визначено закономірності ростку мінералів.

Освещены основные положения учения о внешней форме (морфологии) и, связанним с ней, внутреннем строении (анатомии) минералов. Рассмотрены вопросы морфологии минеральных индивидов, в частности, морфология и эволюция минералов, габитус и очертание кристаллов, а также скелетные, ниткоподобные, расщепленные кристаллы. Освещены динамические аспекты морфологии минеральных агрегатов. Определены закономерности роста минералов.

З використанням реформаторських праць В.І.Вернадського (1863 - 1945) наведено історичні відомості, загальні положення, методи та структуру сучасної генетичної мінералогії. Проаналізовано типоморфізм фізичних властивостей і фації мінералів. Розкрито суть поняття генезису мінералів як учення про закони утворення, перетворення та руйнації мінеральних індивідів і агрегатів. Визначено умови та фактори осадового мінералоутворення. Висвітлено погляди на генезис пегматитів і головні фактори пегматитоутворення. Розглянуто еволюцію анатомії кристалів, запропоновано критерії виділення генерацій мінералів.

На основе реформаторских трудов В.И.Вернадского (1863 - 1945) приведены исторические сведения, общие положения, методы и структура современной генетической минералогии. Проанализированы типоморфизм физических свойств и фации минералов. Раскрыто содержание понятия генезиса минералов как учения о законах образования, преобразования и разрушения минеральных индивидов и агрегатов. Определены условия и факторы осадочного минералообразования. Освещены взгляды на генезис пегматитов и главные факторы пегматитообразования. Рассмотрена эволюция анатомии кристаллов, предложены критерии отделения генераций минералов.

Проанализированы состав элементов-примесей, кристалломорфология и коллекторские свойства пирита с месторождений и рудопроявлений различных генетических типов. Описаны типоморфные свойства пирита, отражающие зональное строение ореолов месторождений. Освещены возможности применения факторного анализа при изучении типоморфизма пирита колчеданных месторождений, использования морфологии, состава, размеров индивидов и свойств пирита при поисках и оценке сульфидного и золотого оруденения.

Розглянуто мінералогію як фундаментальну науку, її структуру та завдання, визначено зв'язки з іншими науками. Описано мінералогічні центри, товариства. Викладено історію кристалохімії мінералів, охарактеризовано атоми та кристали. Визначено хімічний склад мінералів і ізоморфізм. Наведено кристалохімічні формули мінералів. Проаналізовано аморфний, метаміктний, колоїдний й ультрадисперсний стан речовини, а також кристалічну структуру мінералів. Розкрито засади мікромінералогії та наномінералогії. Увагу приділено квазікристалам, дефектам у мінералах, розмірам атомів і іонів у кристалах, зернистим мінеральним агрегатам.

Рассмотрены минералогия как фундаментальная наука, ее структура и задачи, определены связи с другими науками. Описаны минералогические центры и общества. Изложена история кристаллохимии минералов, охарактеризованы атомы и кристаллы. Определен химический состав минералов и изоморфизм. Приведены кристаллохимические формулы минералов. Проанализированы аморфное, метамиктное, коллоидное и ультрадисперсное состояние вещества, а также кристаллическая структура минералов. Раскрыты основы микроминералогии и наноминералогии. Внимание уделено квазикристаллам, наличию дефектов в минералах, размерам атомов и ионов в кристаллах, зернистым минеральным агрегатам.